Більшість років свого життя я намагалась бути зручною людиною для своїх близьких та й загалом для всіх людей навколо. Мої базові налаштування були спрямовані на комфорт іншого, замість свого, для того, щоб бути прийнятою. І тільки коли я усвідомила, що знаходжусь у співзалежних стосунках, я занурилась у психологію та психотерапію вивчати себе. Я розпочала досліджувати свою сутність, свої потреби та обмеження. Завдяки особистій психотерапії, груповій терапії та п’ятирічному навчанні в Київському Гештальт Університеті, я навчилася оточувати себе людьми, які приймають мене такою, яка я є. Звичайно, перш ніж розпізнати прийняття в очах цих людей, я розвіяла безліч своїх проекцій, позбулась багатьох закоренілих переконань і навчилась знову довіряти людям. Але спочатку і найголовніше я навчилась вибудовувати безпечний для себе простір. Також я, як клінічний психолог, звертаю увагу на те, як людина побудована з точки зору особистості і від цього відштовхується наша терапевтична робота. Я зовсім не налаштована змінювати клієнта, а скоріше працювати над тим, щоб розширяти усвідомлення клієнта, як він влаштований, чого він хоче, що викликає дискомфорт. Саме усвідомлення внутрішніх своїх процесів допомагає робити вибір і в результаті змінювати своє життя так, як цього хотілося б.